Основні принципи формування осередків для дітей з обмеженими можливостями
Abstract
Актуальність даної теми тримає планку вже декілька років поспіль. Головним фактором, який вплинув на формування дитячих осередків є соціально-історичний чинник.
На початку ХХ століття, у часи розвитку і розбудови суспільних сфер, середовище для розвитку і психологічної реабілітації дітей, змінило свій вектор. Стереотипні осередки, такі як, дитячо-юнацькі школи, будинки культури, клуби, замінили вузько спрямовані центри на сімейні розважальні центри, тематичні та розважальні заклади, і ін.
Певні громадські заклади набували нових функцій в архітектурно-планувальній діяльності. Будівництво нових розважальних центрів, приватних закладів, стаціонарів, споруд громадського призначення стало одним з основних факторів для створення соціально необхідного простору для менших резидентів планети.
Поєднання кількох функцій в одну архітектурно-просторову структуру, змогло створити новий простір комунікації суспільства.
Keywords
Full Text:
PDF (Українська)References
Руководящие принципы политики в области инклюзивного образования, 2009. ЮНЕСКО, Париж.
Achieving full participation through Universal Design.
Даценко І.І. та ін. Загальна гігієна.
Навчально-методичний посібник «Архітек-турна доступність шкіл».
Гігієна та екологія. Бардов В.Г. Підручник.
Авраменко М.Л., 2006. Організація гідрокінезо-терапії в умовах центрів професійної реабілітації інвалідів. М.Л. Авраменко, Д.А. Кузнєцов. Вісник фізіотерапії и курортології.
Refbacks
- There are currently no refbacks.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.