Основні принципи формування осередків для дітей з обмеженими можливостями

Аліна Дейнека

Abstract


Актуальність даної теми тримає планку вже декілька років поспіль. Головним фактором, який вплинув на формування дитячих осередків є соціально-історичний чинник.

На початку ХХ століття, у часи розвитку і розбудови суспільних сфер, середовище для розвитку і психологічної реабілітації дітей, змінило свій вектор. Стереотипні осередки, такі як, дитячо-юнацькі школи, будинки культури, клуби, замінили вузько спрямовані центри на сімейні розважальні центри, тематичні та розважальні заклади, і ін.

Певні громадські заклади набували нових функцій в архітектурно-планувальній діяльності. Будівництво нових розважальних центрів, приватних закладів, стаціонарів, споруд громадського призначення стало одним з основних факторів для створення соціально необхідного простору для менших резидентів планети.

Поєднання кількох функцій в одну архітектурно-просторову структуру, змогло створити новий простір комунікації суспільства.


Keywords


Дитячий простір; формування; розвиток; функціональні зони; інклюзивність

References


Руководящие принципы политики в области инклюзивного образования, 2009. ЮНЕСКО, Париж.

Achieving full participation through Universal Design.

Даценко І.І. та ін. Загальна гігієна.

Навчально-методичний посібник «Архітек-турна доступність шкіл».

Гігієна та екологія. Бардов В.Г. Підручник.

Авраменко М.Л., 2006. Організація гідрокінезо-терапії в умовах центрів професійної реабілітації інвалідів. М.Л. Авраменко, Д.А. Кузнєцов. Вісник фізіотерапії и курортології.


Refbacks

  • There are currently no refbacks.


Creative Commons License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.