Osnovni principi formuvannya oseredkiv dlya ditej z obmezhenimi mozhlivostyami

Authors

  • Alina Dejneka "Lviv Polytechnic" National University

DOI:

https://doi.org/10.32347/tit2020.31.0104

Keywords:

Дитячий простір, формування, розвиток, функціональні зони, інклюзивність

Abstract

Актуальність даної теми тримає планку вже декілька років поспіль. Головним фактором, який вплинув на формування дитячих осередків є соціально-історичний чинник.

На початку ХХ століття, у часи розвитку і розбудови суспільних сфер, середовище для розвитку і психологічної реабілітації дітей, змінило свій вектор. Стереотипні осередки, такі як, дитячо-юнацькі школи, будинки культури, клуби, замінили вузько спрямовані центри на сімейні розважальні центри, тематичні та розважальні заклади, і ін.

Певні громадські заклади набували нових функцій в архітектурно-планувальній діяльності. Будівництво нових розважальних центрів, приватних закладів, стаціонарів, споруд громадського призначення стало одним з основних факторів для створення соціально необхідного простору для менших резидентів планети.

Поєднання кількох функцій в одну архітектурно-просторову структуру, змогло створити новий простір комунікації суспільства.

References

Руководящие принципы политики в области инклюзивного образования, 2009. ЮНЕСКО, Париж.

Achieving full participation through Universal Design.

Даценко І.І. та ін. Загальна гігієна.

Навчально-методичний посібник «Архітек-турна доступність шкіл».

Гігієна та екологія. Бардов В.Г. Підручник.

Авраменко М.Л., 2006. Організація гідрокінезо-терапії в умовах центрів професійної реабілітації інвалідів. М.Л. Авраменко, Д.А. Кузнєцов. Вісник фізіотерапії и курортології.

Published

2020-09-03